Мелодраматичний твір. Я взагалі-то українською не читаю. Так, принципово, бо в школі примушували. Але тут у "Вечерк.сом" бачив оголешення на цей твір із адресами крамниць, де можна купити. Ну я не знаю. Ну не українське воно і все. Не українське. Типу Гамсуна чи когось іще, але Чейза люблю.

Класний

в білокнижнику нема, щоб придбати?..але то треба гроші..в неті багато різного російськомовного чтива, але, натомість, збірка Андруховича "Екзотичні птахи і рослини" була знайдена мною в електронці лише раз, і після того - безнадійно втрачена =(

У мене, якщо чесно, було таке враження після прочитання "Галатеї", що письменнику не тридцять років, а дев'яносто, як і Асару. Роман страшний уже в тому, що вбиває людську психіку, нищить її, не залишаючи надії на порятунок.Маю думку, що письменник досліджував психологію, а це, певно, вже є її практика? І звідки ця депресія, безнадія, цілковите божевілля? Десь на середині роману починають виникати думки про самогубство, тому що виходить жити, щоб жити - не варто. Бо завтра ти будеш старий, а післязавтра - опинишся у старечому притулку? Фінал людського життя - там? Чи не зарано думати про таке в такому віці? А щось світле і радісне - не можна написати? Це - несподобалося. А сподобалося, що все-таки є сюжет, бо зараз - це така рідкість: прочитати щось сюжетне.